Українці ризикують залишитися без традиційної краюхи до борщу: житній хліб дорожчає, а вітчизняного жита на ринку майже не залишилося. Попри те, що саме Україна завжди вважалася “житницею Європи”, наразі ми вимушені завозити жито з Польщі, де воно дорожче, а наші фермери з кожним роком сіють його все менше.
За останній рік ціна на жито в Україні зросла більш ніж удвічі — з 6,5 до 14–16 тисяч гривень за тонну. Житнє борошно підскочило до 17–20 тисяч грн/т, а вартість житнього хліба вже збільшилася на 5–10%, і це не межа. Торговельні мережі попереджають: до кінця року ціни можуть зрости ще на 15–20%.
Причина проста — дефіцит. З жовтня 2023 року житнє зерно з українських елеваторів масово вивозили на експорт. У першій половині сезону експортували понад 10 тисяч тонн, тоді як виробництво скоротилося більш ніж удвічі порівняно з довоєнними показниками. Якщо у 2021 році в Україні зібрали понад пів мільйона тонн жита, то торік — лише 218 тисяч тонн.
Ринок зменшився, бо впало і споживання. Через війну, виїзд населення, скорочення внутрішнього попиту виробництво хліба загалом просіло. Але навіть з урахуванням цього внутрішній дефіцит, за оцінками експертів, становить понад 50 тисяч тонн.
На цьому фоні великі хлібозаводи працюють на імпортному борошні — передусім з Польщі. При цьому воно дорожче за українське, а якість та сортність — інші. Це означає, що вже найближчим часом український чорний хліб може змінитися як за смаком, так і за ціною.
Ситуація погіршується й через те, що жито як культура майже втратило привабливість для українських фермерів. Його врожайність удвічі нижча, ніж у пшениці, а попит обмежений — 90% йде на борошно, решта — на корми й спирт. Експорту як такого немає, державної підтримки — теж.
Найбільші площі нині зосереджені на Рівненщині та Волині, тоді як традиційні для жита Житомирщина, Чернігівщина й Київщина різко втратили позиції. Причини — як економічні, так і безпекові.
Аграрії й експерти сходяться в одному: цьогорічний урожай жита також буде мізерним. Виробництво не зростає, імпорт дорожчає, а ціни в магазинах — повзуть угору.
Влада на місцях обмежується інформаційними кампаніями про важливість жита для національних традицій. Проте без економічної підтримки фермерів і державних програм ситуація навряд чи зміниться.
Поки ж українці змушені купувати все дорожчий житній хліб з іноземного зерна або поступово відмовлятися від нього. Часи, коли чорний хліб був повсякденним і доступним — схоже, у минулому. І хоча у світі триває “житній ренесанс”, Україна ризикує втратити ще одну частину своєї харчової ідентичності.
За інформацією наших джерел, найближчим часом можуть звільнити начальницю управління туризму Марину Радову, але не за дотичність до “п’яної вечірки” в КМДА, а через інтриги в команді Віталія Кличко. Зокрема, за інформацією джерела, у Марини Радової давній конфлікт із заступницею Кличка Мариною Хондою і, за чутками, вона могла злити скандальне відео у ТГ канали. Пікантність […]
Новітні моделі штучного інтелекту — зокрема Claude 4, GPT‑4.1, Gemini 1.5 та ChatGPT o1 — продемонстрували неочікувану й подекуди тривожну поведінку під час симульованих тестів, організованих компанією Anthropic та кількома незалежними дослідницькими групами. У контрольованих сценаріях, де моделі стикалися з імітованою загрозою відключення чи втрати доступу до системи, вони починали ухилятись від інструкцій, приховувати свої […]
Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) вже вчетверте не змогло реалізувати 463 гектари арештованої землі на полонині Боржава — актив, який фігурує у гучній справі про розкрадання коштів з Держінвестпроєкту часів Владислава Каськіва. Останній аукціон, запланований на 7 липня, зірвався через відсутність учасників. Торги мали відбутися на платформі Prozorro.Продажі. Усього до лоту входять 494 […]
Після початку повномасштабного вторгнення Росії багато українців свідомо перейшли на українську мову. Цей крок часто стає не лише мовним, а й ціннісним вибором — частиною культурного спротиву агресорові. Проте перехід не завжди відбувається бездоганно. Один із поширених прикладів мовної помилки — слово «мєлочний». Це слово — типова калька з російської, і воно не має нічого […]