Високопосадовець Міноборони Лієв залишається вільним після підозри у втраті майже 1,5 мільярда гривень

Вирішальне рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, що став підозрюваним у справі про масштабні фінансові маніпуляції під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму, що перевищує майже півтора мільярда гривень, викликало серйозну хвилювання громадськості. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для “Суспільного” зазначив, що суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання. Відповідно до вироку, Лієва відпустили під особисте зобов’язання та направили ухвалу до СІЗО.

Адвокат також вказав на те, що під час судового засідання прокурор за невідомих обставин був відсутній. Це породило питання щодо об’єктивності проведення справедливого судового процесу. У зв’язку з недостатньою кількістю доказів, що надали Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), суддя Ярослав Шкодін висловив сумніви стосовно обґрунтованості обвинувачення. “Якщо САП не вбачає складу злочину, то як його може бачити суд”, — підкреслив суддя.

Щодо самого Лієва, його взяли під варту заставою у розмірі 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, проте через місяць він був відпущений додому під особисте зобов’язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але, через те, що термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. Адвокат підкреслив, що це є причиною його відсутності в СІЗО. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишили без розгляду.

Висновки щодо вищезгаданої ситуації вказують на серйозні недоліки та суперечності в роботі судово-правової системи України. Рішення Вищого антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, підозрюваного у масштабних фінансових маніпуляціях, викликало загальне занепокоєння. Відсутність прокурора під час судового засідання, а також сумніви суддів щодо обґрунтованості обвинувачення створюють певні сумніви у відповідності проведення справедливого судового процесу.

Додатково, звільнення Лієва під особисте зобов’язання та його наступне невиконання умов запобіжного заходу вказують на потребу удосконалення контролю за дотриманням закону та впровадження більш ефективних механізмів боротьби з корупцією. Важливою є також необхідність забезпечення прозорості та об’єктивності в роботі правоохоронних органів, щоб забезпечити дотримання закону та захист прав громадян.

Актуальні новини

Схожі статті

У Києві викрили схему розтрати 4,8 мільйона в «Освітній агенції»

Директора КНП «Освітня агенція міста Києва» Микиту Бугайова та начальника відділу комунікаційних і освітніх ініціатив Антона Смоліна підозрюють у привласненні та легалізації бюджетних коштів. За даними слідства, наприкінці 2022 року посадовці разом із директором і власником ТОВ «Сінеай продакшн» Ярославом Савчаком заволоділи 4,8 млн грн бюджетних коштів. Механізм виглядав так: організовувалися три тендери на виготовлення […]

Сніданок при діабеті: що може спричинити небезпечний стрибок цукру

Для людей із діабетом 2 типу перший прийом їжі має критичне значення – саме сніданок здатен суттєво впливати на рівень цукру в крові. Лікарі організації Diabetes UK нагадують: вибір страв повинен бути усвідомленим, адже деякі продукти можуть спровокувати небезпечні ускладнення. Фахівці застерігають: якщо через дві години після сніданку рівень глюкози перевищує 11 ммоль/л, ідеться про […]

Харківський метрополітен заплатив 9 млн за право стягнути борг у 20 мільйонів

КП “Харківський метрополітен” уклало угоду з ТОВ “Ареддітум-Інвест” на суму 9 млн грн про відступлення права вимоги. Йдеться про заборгованість КП “Міськелектротранссервіс”, яке перебуває у процедурі банкрутства. Про це повідомляють Наші гроші. За документами, метро отримало можливість стягувати 20,68 млн грн боргу, що накопичився за договором від 24 травня 2021 року з ТОВ “Трейденерджи” щодо […]

Половина українських айтішників думають про виїзд за кордон — опитування

Майже половина українських спеціалістів у сфері IT замислюються над тим, щоб залишити країну. Про це свідчать результати свіжого опитування, проведеного DOU. За даними дослідження, 48% айтішників планують виїзд. Серед них 14% уже активно готуються до переїзду. Основними причинами називають постійні обстріли, ризик мобілізації та недовіру до дій влади. Водночас стільки ж — 48% спеціалістів — […]