Народного депутата від партії «Голос» Ярослава Железняка вже неодноразово звинувачували в лобіюванні інтересів бізнес-груп, зокрема — грального бізнесу та аграрного сектору. Проте аграрна тема займає в його діяльності особливе місце. І як виявилось — не без особистої зацікавленості.
З перших днів у парламенті Железняк взявся за просування реформ у сфері сільського господарства — починаючи із впровадження ринку землі, чимало вигод від якого отримали великі агрохолдинги. Співпрацюючи з так званим «Українським клубом аграрного бізнесу» (УКАБ) — об’єднанням топових аграрних компаній країни, що володіють понад 3 млн га землі, — депутат активно просував законодавчі ініціативи, які зміцнювали позиції олігархічних агрокланів.
УКАБ — це, зокрема, такі гравці, як «Укрлендфармінг», «Миронівський хлібопродукт», «Астарта-Київ», «ІМК», «Харвіст». За ними стоять імена Бахматюка, Косюка, Ліссітси, Ахметова та інших українських агромільярдерів. І саме їм системно сприяв депутат Железняк — через підтримку вигідних їм законопроєктів.
Один із таких — законопроєкт №9266 «Про електронні аграрні розписки», який відкрив агрохолдингам нові можливості для кредитування фермерів на кабальних умовах. Далі — ще один документ: законопроєкт №10169, спрямований на обмеження експорту агропродукції дрібними і середніми гравцями, що відкривав додаткові переваги для великих агрохолдингів, зокрема членів УКАБу.
Ці ініціативи — не просто збіг політичних поглядів. Бо аграрна тема для Железняка — це ще й родинний бізнес.
Його тесть — Володимир Іванович Коваль — є власником агропідприємств на Херсонщині, зокрема ПРАТ «ХЕРСОНСЬКИЙ КХП» та низки фермерських господарств, зокрема через пов’язані офшори. Партнером Коваля виступає Ростислав Данильченко — власник компаній із групи миколаївського аграрного олігарха та колишнього нардепа Юрія Кормишкіна. Його головна компанія — СП «Південна аграрно-експортна компанія» (ПАЕК) — тільки за 2023 рік отримала близько 200 млрд грн доходу.
Таким чином, законодавча активність Железняка напряму перетинається з інтересами не лише великих аграрних гравців, а й бізнес-оточення його родини. Це — класичний конфлікт інтересів.
Для порівняння: у 2020-х роках НАЗК визнало конфлікт інтересів у діях депутата Григорія Суркіса, який лобіював інтереси бізнесу свого брата Ігоря Суркіса. Проте тоді йшлося лише про один законопроєкт. У випадку Железняка — десятки ініціатив, що напряму корисні як його союзникам в УКАБ, так і конкретно тестю.
Ще одна деталь, що викликає запитання: елітна квартира в центрі Києва вартістю понад 11 мільйонів гривень, у якій з 2023 року проживає родина Железняка, оформлена саме на Володимира Коваля.
Таким чином, уся діяльність депутата набуває ознак не просто лобізму, а й використання державного мандата для послідовного захисту сімейного бізнесу. І це питання, яке давно мало б зацікавити антикорупційні органи.
За інформацією наших джерел, голова Київської обласної державної адміністрації Микола Калашник зумів пролобіювати призначення своєї людини – Олександра Ковтунова на голову Дарницького району. За інформацією ЗМІ, Олександр Ковтунов народився у Курську. Трудову біографію розпочав як санітар дитячої обласної лікарні у Кропивницькому. У 2001 році став комерційним директором у ПП «Кіровоградська нефтяна компанія», тоді був керівником […]
Харківський суд виніс вирок у гучній справі про смертельну ДТП, яка сталася 9 лютого 2022 року за участі автомобіля з кортежу відомого бізнесмена Олександра Ярославського. Суд визнав винними двох чоловіків у спробі приховати злочин і засудив їх до трьох років позбавлення волі. Втім, відбувати покарання їм не доведеться — суд призначив умовний термін з випробувальним […]
Сни — це не просто випадкові картинки, які виникають у нашій уяві вночі. Вони — віддзеркалення підсвідомості, яка, на відміну від нашої свідомості, не спить і не замикається у межах логіки. Уві сні вона “говорить” з нами мовою символів, емоцій і образів. Іноді ці сигнали варто сприймати як попередження — про небезпеку, хворобу чи психологічний […]
Обшуки, проведені НАБУ у керівництва Національної гвардії України, можуть бути пов’язані не лише з антикорупційним розслідуванням, а й із політичним тиском. За інформацією наших джерел, наприкінці квітня відбулась закрита нарада силовиків на якій від керівництва Нацгвардії вимагали попередньої згоди на жорстке придушення масових заворушень у разі їх виникнення. Варто відзначити, що очільник НГУ відразу відповів […]