Нільсен, як досвідчений аналітик та капітан флоту, пропонує свій погляд на розвиток подій, спираючись на військову експертизу та розуміння геополітичної ситуації. Його аналіз привертає увагу до кількох ключових аспектів, які можуть вплинути на подальший перебіг подій.
Динаміка війни: наступ і оборона
Військові дії характеризуються чергуванням наступальних та оборонних фаз. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми спостерігали зміну ініціативи між сторонами. Перші шість місяців війни Росія вела наступальні дії, згодом Україна перейшла в контрнаступ, що тривав близько року. Проте, починаючи з осені минулого року, Росія знову перейшла до наступу, використовуючи значні ресурси. Попри це, досягнення російських військ залишаються обмеженими, що дає підстави вважати, що їхній наступ поступово наближається до точки кульмінації.
На війні оборона дозволяє сторонам накопичувати ресурси та енергію, які потім використовуються для наступу. Цей цикл врешті-решт приводить до кульмінації, коли наступальні можливості вичерпуються. Саме тоді ворожа сторона має можливість розпочати контрнаступ, користуючись виснаженням супротивника.
Україна наразі перебуває в обороні, накопичуючи сили та ресурси для майбутнього контрнаступу. Отримуючи військову допомогу від західних партнерів та провівши нову хвилю мобілізації, Україна створює значну силу, готову до використання у відповідний момент.
Політичні та військові розрахунки
Одним з ключових факторів, що впливатиме на час проведення українського контрнаступу, є ситуація на політичній арені, зокрема результати президентських виборів у США. Якщо Джо Байдена переоберуть, військова підтримка з боку США, ймовірно, продовжиться. Водночас перемога Дональда Трампа може призвести до змін у політиці щодо військової допомоги Україні. Таким чином, українське керівництво повинно враховувати цю невизначеність у своїх стратегічних планах.
Які є ризики
Україні варто обирати між двома підходами: розпочати контрнаступ одразу після кульмінації російського наступу або залишатися в обороні для подальшого накопичення ресурсів. Швидкий контрнаступ може мати політичні переваги, піднімаючи моральний дух та зламуючи наратив про непереможність Росії. Водночас існує ризик, що підготовка бригад може бути незавершеною, а політична ситуація у США може вплинути на поставки озброєнь.
Україні потрібно враховувати обидві стратегії, спираючись на аналіз ситуації на фронті та політичні чинники. Нільсен вважає, що вирішальним фактором у визначенні часу контрнаступу стануть результати американських виборів. До цього часу українські сили ймовірно продовжать оборонні дії, готуючись до можливих локальних контратак, щоб не втрачати можливостей та підтримувати військову активність.
В кінцевому рахунку, стратегія України має бути гнучкою та адаптивною, готовою до змін як на полі бою, так і в міжнародній політиці.
Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Службою безпеки України та внутрішньою безпекою Державної прикордонної служби затримали заступника начальника одного з відділів правоохоронного органу Івано-Франківської області. Його підозрюють у систематичному продажі закритих даних з державних реєстрів. За даними ДБР, посадовець регулярно передавав за гроші конфіденційну інформацію, зокрема щодо розшуку осіб, обмежень на виїзд за кордон та […]
Народний депутат Олексій Гончаренко закликав розпустити територіальні центри комплектування (ТЦК) і створити натомість цивільні рекрутингові центри. Про це він заявив у своїх соцмережах, на тлі чергових скандалів навколо роботи військкоматів. Гончаренко звернув увагу на системну проблему, коли кваліфіковані бойові офіцери не воюють на фронті, а займають адміністративні посади в ТЦК, виконуючи бюрократичну роботу. «Є командир […]
У Кремлі заявили про потенційну можливість зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом Росії Володимиром Путіним. Однак, як підкреслив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, така зустріч може відбутися лише після досягнення певних домовленостей між сторонами. “Як результат роботи делегацій двох сторін при досягненні певних домовленостей вважаємо її можливою”, – заявив Пєсков, коментуючи переговори між українською та […]
Педагогічні працівники, які перебувають на військовому обліку, не підлягатимуть мобілізації — як і в попередні роки. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час Години запитань до уряду у Верховній Раді. Питання щодо мобілізації освітян порушили народні депутати, звернувши увагу на те, що в різних територіальних центрах комплектування (ТЦК) бронювання педагогів здійснюється на різні […]