В Україні триває дискусія про перехід до відновлюваних джерел енергії та поступове відмовлення від вугілля. Проте економіст Олексій Кущ вважає, що такий крок може бути надто передчасним для країни, що стикається з економічними труднощами та енергетичною залежністю.
Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.
А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.
Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:
Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.
Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.
Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.
А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.
У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.
Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.
Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.
Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.
Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.
Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.
Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.
А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.
Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.
І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.
Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.
І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.
Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.
Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.
Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.
І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.
The post Україні занадто рано прощатися з вугіллям first appeared on НЕНЬКА ІНФО.
Український виробник безпілотників «Vyriy Drone» опинився в центрі гучного скандалу після зриву масштабних державних закупівель FPV-дронів для Збройних сил України. Компанія виграла 8 із 11 тендерів у системі «Прозорро», однак уже за кілька днів відмовилась від 7 контрактів, посилаючись на «перевантаження виробництва». Внаслідок рішення під загрозою опинилися постачання понад 100 тисяч безпілотників, які мають вирішальне […]
Державне бюро розслідувань викрило схему, у якій високопосадовці одного з українських судів організували виробництво фіктивних рішень для ухилення чоловіків від мобілізації та виїзду за кордон. До оборудки були залучені в. о. голови суду, його помічник, заступник керівника апарату та секретар. Слідство встановило, що фігуранти отримували по 3 тис. доларів за кожне “рішення”. Для клієнтів створювали […]
Колишній виконувач обов’язків директора Бюро економічної безпеки України Сергій Перхун придбав у Дніпрі квартиру вартістю 2,3 млн грн. Одночасно його дружина під час війни вклала кошти у 52 види криптовалют, що свідчить про суттєве зростання статків родини. Ці фінансові придбання відбулися саме в період, коли Перхун обіймав ключові посади у відомстві — спершу першого заступника […]
15 серпня на Алясці відбулася зустріч президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна. Попри очікування частини міжнародної спільноти, теми припинення вогню в Україні на спільній пресконференції так і не прозвучало. Виступ російського правителя, за оцінками The Telegraph, виглядав так, наче його можна було написати рік тому. Путін намагався максимально наголосити на потенційних “точках […]