Уже цього літа близько 1800 кандидатів на посади суддів в Україні складатимуть новий тест — на знання історії української державності. Як повідомляє канал Bankova Mail, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оприлюднила перелік тем і орієнтовні відповіді, що викликали чимало подиву серед експертів і громадськості.
Іспит, який триватиме 40 хвилин, міститиме 40 запитань із переліку у понад 700. Але замість фокусування на юридичних аспектах державотворення, в тесті опинились доволі несподівані теми — скіфський цар Атей, беклярбек Ногай, дівани кримських ханів, діяльність ОУН, сеймова система Речі Посполитої та навіть “революційне значення” поеми Ліни Костенко Русалка Дністрова.
Серед прикладів запитань:
– “Як князь Лев Данилович використовував васально-союзницькі відносини з беклярбеком Ногаєм?”
– “Які функції мав діван у Кримському ханстві за династії Ґереїв?”
– “Яку губернію на Лівобережжі ліквідували в XVIII столітті?”
Окрема увага у тесті приділена діяльності президентів України. Примітно, що позитивно оцінюється лише одна адміністрація — та, що “впровадила цифровізацію та виграла безпрецедентно”, тобто команда Володимира Зеленського. Іспит включає питання про застосунок “Дія” і цифрову реформу останніх років.
Натомість історичні події Другої світової війни, період окупації 1941–1944 років, а також тематика передумов сучасної війни на сході України у тесті майже не згадуються. Це вже викликало зауваження з боку парламентських комітетів і громадських організацій.
У Верховній Раді критикують підхід до підготовки: за словами одного з депутатів, структура тесту більше схожа на “курс історичного факультету з політичним підтекстом”, аніж на професійне оцінювання майбутніх суддів.
У ВККС відповідальність за підготовку тесту переклали на Національну школу суддів. Там підтвердили, що питання сформовано згідно із замовленням комісії, проте методика підготовки кандидатів досі залишається непрозорою.
Кандидати, за оцінками експертів, змушені будуть використовувати платні мобільні додатки з відповідями, аби підготуватись до таких специфічних питань. Утім, підґрунтя до цього створили зміни до закону про суддів, які наприкінці 2024 року підписав президент Зеленський. Автором ініціативи був Артем Татаров — саме він раніше запропонував спростити тестування на IQ, натомість додавши історичну складову.
Таким чином, майбутній суддя має не лише розуміти правові засади, а й знати, як функціонував кримськотатарський діван, що робила ОУН у тилу ворога та яка реформа діджиталізації відбулася в останні роки.
Чи справді це зробить суддів більш обізнаними в контексті української державності — покаже практика. Але вже зараз експерти називають тест “гібридом ідеології, історії та політичного піару”.
За результатами опитування соціологічної групи «Градус», 69% українців не вірять, що зустріч між Росією та США на Алясці зможе принести мир чи стати кроком до завершення війни. Ще 5% респондентів висловили стриманий оптимізм, зазначивши, що певні домовленості можуть знизити рівень ескалації, але не стануть фундаментом для справедливого миру. Лише 26% опитаних заявили, що переговори здатні […]
Колишній начальник Головного управління ДСНС у Вінницькій області Руслан Шевчук опинився у центрі скандалу через використання службового становища. За даними Державного бюро розслідувань, він систематично змушував своїх підлеглих безоплатно працювати на його приватних об’єктах. Йдеться про будівництво та ремонт будинків у Вінницькій та Харківській областях. Працівники рятувальної служби виконували роботи як у робочий час, коли […]
Навколо імені Віталія Козловського знову з’явилися чутки. Після того як співак владнав багаторічний конфлікт із колишнім продюсером Ігорем Кондратюком, ЗМІ почали писати про нібито напружені стосунки артиста з кумою та колишньою піарницею Юлою, дружиною ведучого Анатолія Анатоліча. Юла публічно відреагувала на ці розмови й назвала інформацію перекрученою. Вона наголосила, що після завершення співпраці з Козловським […]
На Рівненщині правоохоронці оголосили підозру директору одного з комунальних підприємств, який кілька років поспіль завищував вартість послуг із вивезення твердих побутових відходів. Про це повідомила обласна прокуратура. Слідство встановило, що підприємство обслуговувало сусідню громаду, однак у щомісячних актах приймання виконаних робіт не зазначався фактичний обсяг вивезеного сміття. Натомість директор підписував документи з фіксованою сумою — […]