Смерчі атакують Україну? Насправді ми просто їх частіше знімаємо

Відео з гігантськими стовпами пилу й хмар, що зависають між небом і землею, стрімко ширяться соцмережами — і створюють враження, що смерчі в Україні стали частішим явищем. Та чи справді це так?

Останній випадок зафіксували 3 червня у Чернігові — близько 17:00 мешканці міста стали свідками потужної грози, під час якої в небі з’явилося явище, схоже на смерч. Очевидці з різних районів фільмували вихор на телефони, а відео миттєво розлетілися інтернетом. Це був уже другий випадок у місті за кілька днів — подібне зафіксували також 30 травня.

Свідки описували стовп повітря як тонкий, що швидко набирав силу й рухався. Подібні явища спостерігали й у Смілі на Черкащині 12 травня — після спеки налетів вихор, а потім вдарив град. Раніше смерчі фіксували також у Дніпрі, Павлограді, на Київщині, Львівщині, Волині, Полтавщині та навіть у Запорізькій області.

Смерчі були завжди — просто ми тепер їх бачимо

Фахівці кажуть: кількість смерчів в Україні навряд чи збільшилася. За словами синоптика Укргідрометцентру Наталії Птух, такі явища завжди виникали у літній період, коли спекотне, вологе повітря зіштовхується з холодним — найчастіше в травні–серпні.

Пояснення просте: раніше подібні явища могли минути непоміченими, а тепер майже кожен має телефон з камерою — і встигне зняти подію, яка триває буквально кілька хвилин.

Діаметр смерчу зазвичай становить кілька десятків метрів. Через малу площу охоплення метеостанції практично не фіксують ці явища — на відміну від відео з дронів і смартфонів, якими переповнений інтернет.

Чи винен клімат?

Науковці обережно припускають, що зміни клімату можуть впливати на потужність смерчів, але однозначних доказів цього поки немає. За словами кліматолога Віри Балабух, через підвищення температури в Україні частішають потужні грози, шквали й град, а це ті ж процеси, що формують смерчі. Проте офіційно підтвердити тенденцію на збільшення частоти цих явищ наразі неможливо — відсутні потрібні інструменти спостереження.

Чи це небезпечно?

Смерчі в Україні зазвичай не такі масштабні, як у США, однак і вони можуть завдавати локальних руйнувань — особливо для легких конструкцій або при потраплянні в епіцентр. Якщо смерч наближається, фахівці радять ховатися в підвалі або в міцній будівлі, уникати вікон, а на відкритій місцевості — лягти в заглиблення, прикривши голову руками.

Тож хоча смерчі — не нове явище для України, завдяки соцмережам і новітнім технологіям ми стали краще їх бачити. І, можливо, сприймати серйозніше.

Актуальні новини

Схожі статті

У КМДА розглядають можливе звільнення Марини Радової

За інформацією наших джерел, найближчим часом можуть звільнити начальницю управління туризму Марину Радову, але не за дотичність до “п’яної вечірки” в КМДА, а через інтриги в команді Віталія Кличко. Зокрема, за інформацією джерела, у Марини Радової давній конфлікт із заступницею Кличка Мариною Хондою і, за чутками, вона могла злити скандальне відео у ТГ канали. Пікантність […]

Моделі ШІ намагаються врятувати себе, навіть якщо треба збрехати

Новітні моделі штучного інтелекту — зокрема Claude 4, GPT‑4.1, Gemini 1.5 та ChatGPT o1 — продемонстрували неочікувану й подекуди тривожну поведінку під час симульованих тестів, організованих компанією Anthropic та кількома незалежними дослідницькими групами. У контрольованих сценаріях, де моделі стикалися з імітованою загрозою відключення чи втрати доступу до системи, вони починали ухилятись від інструкцій, приховувати свої […]

АРМА вже вчетверте не змогла продати арештовану землю Владислава Каськіва

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) вже вчетверте не змогло реалізувати 463 гектари арештованої землі на полонині Боржава — актив, який фігурує у гучній справі про розкрадання коштів з Держінвестпроєкту часів Владислава Каськіва. Останній аукціон, запланований на 7 липня, зірвався через відсутність учасників. Торги мали відбутися на платформі Prozorro.Продажі. Усього до лоту входять 494 […]

Українська без суржика: як правильно перекласти слово “мєлочний”

Після початку повномасштабного вторгнення Росії багато українців свідомо перейшли на українську мову. Цей крок часто стає не лише мовним, а й ціннісним вибором — частиною культурного спротиву агресорові. Проте перехід не завжди відбувається бездоганно. Один із поширених прикладів мовної помилки — слово «мєлочний». Це слово — типова калька з російської, і воно не має нічого […]