У часи, коли життя підкидає все нові виклики — від війни до втрати близьких, проблем на роботі чи нестабільності в особистому житті — ми всі потребуємо слів підтримки. Блогерка, керівниця проєктів і СМО Поліна Левицька ділиться своєю особистою історією — болючою, щемкою, але сповненою сили та оптимізму. Її досвід — це не просто спогади про важкі часи, це заклик не здаватися, коли здається, що все втрачено. Вона нагадує: навіть якщо впали — головне знайти в собі сили піднятися і зробити наступний крок. І саме це — найцінніше в житті.
Завжди треба вміти зібратися, щоб зробити наступний крок — навіть якщо важко, ми все одно повинні знайти сили зробити цей крок. А якщо впали, то встати і йти далі, i це знову кроки — пише блогерка Поліна Левицька, наводячи приклад зі свого життя.
Ніколи не здавайтеся
Хочу морально підтримати всіх, кому зараз складно. З різних причин: хтось довго шукає роботу, хтось розлучається, у когось проблеми на роботі, хворіють близькі та родичі. Ті, хто живе в Україні, відчувають на собі війну. Перед початком моєї розповіді — я вам всім щиро бажаю витримати все це, і впевнена, що у вас все вирішиться на краще.
Мені не страшно і не соромно про це писати або говорити. Це частина мого життя. Моєї історії.
Коли загинув мій батько, мені було 15 років. Мамі — 40 років. Літо. Ми тільки повернулися з мамою із сімейного відпочинку. В те літо для мене змінилося все: зруйнувалися всі плани з вступом через рік, зробити ремонт у квартирі, яку батько купив в кредит. Ми всюди були винні: банкам, знайомим, друзям. Ми якось зробили похорон. І сіли з мамою думати, що далі.
Тут варто сказати, що моя мама — вона не такого складу характеру, як я. У неї завжди було: “ой, всьо”. Вона була схильна опускати руки. Я в те літо вже підробляла в місцевій газеті, писала позитивні статті, пов’язані з життям міста та молоді. Навіть коли здавалося, що в місті нічого позитивного за тиждень не сталося — редактор все одно цей позитив вимагав знайти. Це був мій перший урок — намагатись бути оптимістом.
Моя мама все життя працювала в дитячому садку вихователем і викладала інформатику в школі. Тобто, по суті, вона працювала завжди — всі дні тижня. Йшла о 7 ранку на роботу і поверталася о 8–9 вечора.
В перші 2 роки після смерті тата моїй мамі довелося ще взяти один підробіток на вихідні. По пів дня. Місто було маленьке. Роботи там толком не було.
Я влаштувалася ще адміністратором в інтернет-клуб на 0,7 ставки. На повну мене за законом не мали права брати. І так директор клубу боявся, але хотів допомогти моїй сім’ї.
Отже, мені 15 років. Я перейшла в 11 клас. Зранку я в школі до 14–15:00. Потім у мене або газета, або робота в інтернет-клубі. Все це закінчувалося о 20–21:00. Потім уроки. Ще я займалася настільним тенісом. І закінчувала художню школу.
Ні в мене, ні в моєї мами не було вихідних і відпустки в ті 2 роки після смерті батька.
В 11 класі я складала іспити достроково і в мене не було випускного. У мене просто не було грошей ні на святкову сукню, ні на зачіску, ні на сам випускний, який проходив у ресторані.
Я безперервно працюю з 15 років. Це глобально багато для 38 років. Це досвід, багато досвіду за моїми плечима і багато комунікацій. Я знаю, що таке, коли “все, приїхали”. Я знаю, що таке брехня і коли в холодильнику пусто. Але це точно ніколи не зламає сильних духом людей. Це тільки зробить сильніше і дасть черговий досвід.
Так, ми втрачаємо. Особливо зараз. Але завжди треба вміти зібратися, щоб зробити наступний крок. Навіть якщо важко, ми все одно повинні знайти сили зробити цей крок. А якщо впали, то встати і йти далі. І це знову кроки.
Я бажаю всім сил, терпіння — і пам’ятайте, що у нас одне життя. Бережіть себе і близьких. Зараз це як ніколи важливий слоган.
І, будь ласка, ніколи не здавайтеся.
На сесії Івано-Франківської міської ради депутати підтримали звернення до Верховної Ради та Президента України із закликом запровадити заборону на аборти. У документі йдеться про «захист життя людини від зачаття до природної смерті», що фактично передбачає законодавчу ініціативу щодо повної заборони переривання вагітності. Ініціатором звернення виступив депутат міської ради від партії «Свобода» Ярослав Дубас, який входить […]
«Послідовність приймання їжі» — новий харчовий тренд, який набирає популярності серед тих, хто прагне контролювати рівень цукру в крові або схуднути. Його суть полягає в певному порядку вживання продуктів під час одного прийому їжі: спочатку — некрохмалисті овочі, далі — білки і жири, а наприкінці — вуглеводи. Цю методику активно рекомендують деякі лікарі, зокрема для […]
Рівень вакцинації дітей у світі стрімко знижується, ставлячи під загрозу мільйони дитячих життів. Це стосується не лише бідних країн, а й розвинених держав, таких як США, Велика Британія, Франція та Японія. Про це йдеться у масштабному дослідженні науковців Університету Вашингтона, результати якого оприлюднило видання The Guardian. Аналіз охопив дані щодо планової імунізації у 204 країнах […]
Правоохоронці викрили подружжя з Тернополя, яке, за даними слідства, привласнило понад 3,8 мільйона гривень, залучених від іноземних інвесторів. Чоловік спільно з громадянами США створив два підприємства, а згодом вивів активи на підставні компанії. За даними прокуратури Тернопільської області, події розгорталися у 2019–2020 роках. Тернополянин заснував два товариства з обмеженою відповідальністю разом з інвесторами зі США, […]