Нове дослідження врешті розв’язало багаторічну суперечку у науковому середовищі щодо впливу підвищення температури на екстремальні опади. Його результати не лише підтверджують теоретичні очікування, а й посилюють тривогу щодо частішання раптових повеней у контексті глобальної кліматичної кризи. Про це повідомляє SciTechDaily.
Ключовим питанням протягом багатьох років було, наскільки сильно інтенсивність дощів зростає з підвищенням температури. Згідно з класичним співвідношенням Клаузіуса-Клапейрона, кожен додатковий градус тепла дозволяє повітрю утримувати приблизно на 7% більше водяної пари. Саме ця волога й стає джерелом сильніших дощів.
Утім, дослідження 2008 року на основі даних з Нідерландів викликало подив — вчені зафіксували зростання інтенсивності опадів до 14% на градус, удвічі більше від теоретичного показника. Це породило гіпотези про додаткові фактори впливу, зокрема грози або атмосферну нестабільність.
Останнє дослідження, проведене міжнародною командою під керівництвом науковців з Потсдамського університету, виявило, що ключем до розуміння цього парадоксу є розділення типів опадів. Вони окремо проаналізували стратифіковані (тривалі, рівномірні) та конвективні (грози, зливи) дощі.
Результати виявилися чіткими: у кожному випадку інтенсивність опадів збільшується майже ідеально відповідно до теорії Клаузіуса-Клапейрона. Надмірне зростання, зафіксоване у попередніх дослідженнях, пояснюється просто — змішанням двох різних типів дощів у статистиці.
Таким чином, суперечка, яка тривала 17 років, вичерпана. Однак висновки вчених дають і тривожний сигнал: у майбутньому, з огляду на прогнозоване потепління, екстремальні зливи стануть частішими та сильнішими. Особливо це загрожує містам, де зливова інфраструктура часто не витримує навантаження — це підвищує ризики раптових повеней.
У найближчі вихідні, 28 та 29 червня 2025 року, серйозних геомагнітних бур на Землі не очікується. Про це повідомив Центр прогнозування космічної погоди Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA). Згідно з прогнозом, геомагнітна активність перебуватиме на рівні К-індексу 3–4. Такий показник вказує на слабкі збурення в магнітному полі Землі, які не впливають на […]
Національний банк України презентував нову пам’ятну монету номіналом 5 гривень, присвячену 20-річчю запровадження адміністративного судочинства. Монета під назвою “Адміністративне судочинство України” надійде в продаж з 2 липня. Як зазначають у НБУ, нова монета відзначає важливу віху в історії української правової системи. Ухвалення 6 липня 2005 року Кодексу адміністративного судочинства стало основою формування окремої галузі правосуддя, […]
Слідство закрило кримінальне провадження щодо колишнього посадовця Держказначейства Полтавщини Ігоря Вериги. Його підозрювали у незаконному збагаченні та відмиванні майна в особливо великих розмірах, але задекларовані ним мільйони гривень і доларів не знайшли фактичного підтвердження. Як повідомила Полтавська обласна прокуратура, кримінальне провадження закрили після того, як слідство не виявило у Вериги задекларованих активів. Виявилося, що майно, […]
Українські банки посилили перевірку грошових операцій, що призвело до зростання випадків блокування карток клієнтів. Згідно із законодавством про протидію відмиванню коштів, фінансові установи зобов’язані перевіряти перекази, які мають ознаки ризикових. У результаті дедалі більше українців стикаються з ситуаціями, коли доступ до грошей блокується без попередження. Причинами для блокування можуть стати: регулярні перекази між фізичними особами […]