Призначення Олександра Кубракова, колишнього міністра інфраструктури, радником міністра оборони Рустема Умєрова стало темою для широких дискусій. Питання, яке виникає в контексті цього призначення, стосується його попередніх досягнень та скандалів, пов’язаних із його роботою на чолі Міністерства інфраструктури.
Кубраков, за часів роботи в уряді, неодноразово опинявся в центрі корупційних скандалів, пов’язаних із масштабною програмою “Велике будівництво”, тендерами та багатомільярдними контрактами. Зокрема, він звинувачувався в тому, що лобіював інтереси окремих компаній, що монополізували ринок інфраструктурних робіт. Найбільш обговорюваними стали підряди компанії “Автомагістраль-Південь”, яка, за даними журналістів, отримувала мільярди гривень з бюджету через маніпуляції на тендерах та знижену конкуренцію.
Власне, ця компанія, поряд з “Ростдорстроєм”, стала символом картельних змов, адже часто вигравала тендери, де конкуренція була мінімальною. Це ставало можливим завдяки низьким цінам на тендерах, а також взаємодії з певними чиновниками, які допомагали просувати інтереси цих компаній.
В той час, як “Автомагістраль-Південь” отримувала мільярдні контракти, компанії часто ставали об’єктами критики за неякісне виконання робіт. Проте правоохоронці не проявляли ініціативи щодо розслідування цих фактів.
Якщо говорити про корупційні зв’язки Кубракова, важливо зазначити, що лобіювати інтереси зазначених компаній йому допомагали люди з найближчого оточення президента – голова програми “Велике будівництво” Олег Голик та бізнесмен Юрій Тимошенко. Вони, як стверджують джерела, забезпечували укриття для тих компаній, що брали участь у мільярдних тендерах.
І ось тепер Кубраков знову на передовій, але цього разу – на фронті оборони країни. Призначення його радником у Міністерстві оборони викликає серйозні побоювання, чи не стане це ще одним кроком до корупційних схем у сфері оборони. Адже за часів його роботи на посаді міністра інфраструктури провалений захист енергетичної інфраструктури, зокрема Трипільської ТЕС, і незавершене будівництво фортифікацій у зоні ООС залишають багато питань.
Зокрема, згадуються “зуби дракона”, які мали бути побудовані на Сумщині для зміцнення оборони, але так і залишились лише на складах, не зігравши жодної ролі в обороні.
На фоні таких попередніх невдач та корупційних звинувачень призначення Кубракова виглядає сумнівним. Як буде розвиватись ситуація на новому “фронті”? Чи здатен він внести вклад у справу оборони, чи стане оборонний сектор ще одним джерелом корупції? Це питання потребує відповіді від уряду, адже Україна не може собі дозволити ще один провал у сфері постачання і логістики для Збройних сил.
The post Чи повторить Кубраков схему з “Великим будівництвом” в Міноборони first appeared on НЕНЬКА ІНФО.
МОЗ спільно з правоохоронцями продовжує масштабну перевірку рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності державними службовцями. Перевіряються понад 2 000 справ із різних державних органів, і вже скасовано понад 800 рішень. Десятки інших змінено або направлено на повторне обстеження. Найбільше скасованих рішень зафіксовано у Державній митній службі – 244 з 587 розглянутих, у Державній податковій службі – […]
На Хмельниччині суд виніс вирок 37-річній жінці, яка пограбувала 80-річного пенсіонера. Як повідомили в поліції регіону, зловмисниця викрала у чоловіка 2200 доларів та отримала 5 років позбавлення волі. Інцидент стався у січні цього року в одному з сіл Меджибізької територіальної громади. Пенсіонер повідомив правоохоронцям, що зникли всі його заощадження. З’ясувалося, що напередодні у нього в […]
Перед судом постане заступник командира однієї з військових частин з Одеської області, якого слідчі Державного бюро розслідувань звинувачують в організації масштабної корупційної схеми. За даними слідства, офіцер налагодив систему так званої «дистанційної служби» для своїх підлеглих. За документами військові перебували на службі та отримували повне грошове забезпечення, але фактично залишалися вдома. Банківські картки з нарахованою […]
За перші шість місяців 2025 року українські посадовці подали 706 311 декларацій — на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024-го. Про це свідчать дані Опендатабота з посиланням на Національне агентство з питань запобігання корупції. Більшість документів стосувалися 2024 року, а пік подачі припав на березень — тоді надійшло 71% декларацій. При цьому кожна восьма […]