Чому вода смакує так добре під час спраги

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Не секрет, що вода становить понад 60% маси тіла дорослих людей, а тому буквально необхідна людині для виживання. Але чому вона здається нам настільки смачною, коли ми відчуваємо спрагу і робимо перший ковток у найспекотніший день? Вчені вважають, що знають відповідь, пише Live Science.

За словами почесного професора психології в Університеті Бінгемтона в Нью-Йорку Патрісії Ді Лоренцо, люди відчувають спрагу, коли посилено займаються спортом або в особливо спекотний день. Це пов’язано з тим, що, коли ми пітніємо, об’єм нашої крові зменшується.

Більшість ділянок мозку відокремлені гематоенцефалічним бар’єром — шаром клітин, який не дає змоги шкідливим токсинам і патогенам заражати мозок. Однак деякі частини людського мозку виходять за межі цього бар’єру, що дозволяє організму швидко виявляти зміни в нашій крові. Коли ми втрачаємо об’єм крові через фізичні вправи, спеку або солону їжу, нейрони в цих частинах мозку надсилають сигнал, щоб викликати відчуття спраги.

За словами професора біології в Каліфорнійському технологічному інституті Юкі Ока, ця швидка реакція насправді важлива для виживання, і якби вона займала більше часу, ми просто відчували б зневоднення.

Попередні дослідження вже показали, що за обробку спраги відповідають три області нашого мозку:

SFO та OVLT розташовані за межами гематоенцефалічного бар’єра. Ще у 2018 році вчені провели дослідження на мишах і виявили, що в усіх трьох ділянках є нейрони, які керують спрагою, однак під час збудження нервових клітин лише MnPO перебуває в середині цього процесу. Саме ця ділянка передає сигнали спраги у дві інші ділянки, а також інші частини мозку, що спонукає нас шукати воду.

Після того як ми робимо ковток, вода всмоктується і циркулює в нашому організмі. Однак наше тіло починає посилати сигнали в наш мозок, повідомляючи про те, що ми отримуємо воду, задовго до того, як ми повністю відновимо водний баланс. Фактично, вже після першого ковтка людський мозок вивільняє потік нейромедіатора дофаміну, а більшість учених сходяться на думці, що дофамін бере участь у пошуку винагороди, русі та мотивації. Крім того, саме дофамін спонукає тварин, зокрема й людей, витрачати енергію на дії, які дають нам винагороди або допомагають нам залишатися в живих — це стосується і вживання їжі та води.

За словами Ока, якщо дофамін виділяється під час певної дії, люди й тварини схильні повторювати ці дії, отримуючи від мозку “позитивний” сигнал. На жаль, вчені поки все ще не знають, як саме пиття води спричиняє викид дофаміну, але дослідження 2019 року засвідчили, що у мишей, які відчувають спрагу і п’ють воду, вироблявся дофамін. Водночас миші, які відчували спрагу та отримували воду безпосередньо в кишківник, не виробляли дофамін. Це вказує на те, що сам процес пиття відіграє важливу роль у виробленні дофаміну.

Дослідники також виявили, що сам процес ковтання також посилає повідомлення нейронам у MnPO про те, що організм отримує воду. Потім MnPO деактивує нейрони спраги у SFO, створюючи відчуття ситості. Утім, ковтання — не єдиний процес, що допомагає втамувати спрагу.

Після того як вода потрапляє в кишківник, організм виявляє падіння співвідношення солі та води в крові. Це призводить до підвищення гормону, що допомагає активувати нейрони, які передають мозку сигнал про те, що запит тіла задоволено. Втім, як саме це працює, на жаль, також поки що залишається загадкою для вчених.

Актуальні новини

Схожі статті

Біологи назвали максимальну тривалість життя людини

Нове дослідження показало, що тривалість життя людини залежить від способу життя, харчування та емоційно-психологічного стану. Вчені розробили спеціальну систему аналізу, яка дозволяє оцінити стійкість організму та прогнозувати його потенційну довжину життя. Ключовим показником виявився так званий фактор динамічного стану організму. Протягом життя цей фактор поступово знижується, і досягає критичного рівня приблизно до 150 років. Вимірюючи […]

Український телеведучий Андрій Джеджула поділився результатами пластичної операції

Український телеведучий Андрій Джеджула поділився з підписниками, що зробив пластичну операцію. Вперше він наважився лягти під ніж ще навесні, але лише після завершення реабілітації почав розповідати подробиці в Instagram та на своєму YouTube-каналі DJEDJULA TV. За словами ведучого, для роботи на телебаченні та сцені важливо добре виглядати, тож він постійно доглядає за обличчям. Проте є […]

Як ранок впливає на вечірню тривожність: поради для спокійного дня

Багато людей помічають, що ближче до вечора зростає нервозність, дратівливість та втома, навіть якщо день не був надто складним. Це явище називають вечірньою тривожністю, і його причини часто криються у неправильному ранковому старті. Важливим фактором є кортизол — гормон стресу, який природно підвищується вранці, допомагаючи прокинутися та бути активними. Проте хаотичний ранок — без сніданку, […]

Як простий горіх може впливати на здоров’я та тривалість життя

Виявляється, один із найпростіших перекусів може впливати на тривалість життя. Іспанські вчені дослідили, як щоденне споживання арахісу та арахісового масла впливає на теломери — кінцеві ділянки хромосом, які коротшають із віком та пов’язані з ризиком розвитку раку, діабету 2 типу та серцево-судинних захворювань. Дослідження, опубліковане у журналі Antioxidants, охопило 58 людей, яких розділили на три […]